Відділ обслуговування юнацтва 

                           та дорослих  читачів

Тематичний список  літератури  на тему :

 «Нескорений Василь Стус»

Або світ прийме мене таким, як я є,
як мене народила мати, – або вб'є, знищить мене.
Але я – не поступлюся!
І з кожної миті своєї, з кожного почуття й думки
зроблю свій портрет, тобто портрет цілого світу..."

Василь Стус

Народився Василь Семенович 6 січня 1938 р. (на Різдво Христове) у с. Рахнівці Гайсинського району на Вінничині в селянській родині. Був четвертою дитиною в сім'ї Семена Дем'яновича та Їлини Яківни.

Закінчивши зі срібною відзнакою школу, Василь робить спробу вступити на факультет журналістики Київського державного університету. Отримавши відмову, – не вистачило одного року – вступив на історико-філологічний факультет Сталінського педагогічного інституту за спеціальністю "Українська мова та література" (1954-1959 рр., закінчив з відзнакою). В студентські роки Василь постійно й наполегливо працював у бібліотеці, брав участь у роботі літературної студії. Почав друкуватися В. Стус із 1959 р. у "Літературній газеті" – добірка поезій з напутнім словом А. Малишка.

Загинув уночі з 3 на 4 вересня 1985 р. Поховали Василя Стуса в безіменній могилі під №9 на табірному кладовищі. Через чотири роки після смерті поета – 17-19 листопада 1989 р. прах Василя Стуса, Юрія Литвина та Олекси Тихого (всі загинули у таборі селища Кучино Пермської області) перевезено в Україну. 19 листопада 1989 р. прах Василя Семеновича перепоховано в Києві на Байковому цвинтарі.

Василь Стус був символом нескореності людини, яка бере на себе відповідальність за все, що діється довкола. Збірка поезій "Дорога болю" удостоєна Державної премії ім. Т. Шевченка за 1991 р. Однією з особливостей творчої манери В. Стуса є мислення крупними поетичними формами, які в поетичній формі можуть бути своєрідним щоденником внутрішнього буття людини в період випробувань.

Пропонуємо вашій увазі добірку книг цього видатного письменника.

Трагічна доля судилася Василю Стусу (1938—1985) — талановитому українському поету, прозаїку, перекладачу, літературознавцю, правозахиснику, одному з найактивніших представників українського культурного руху 1960-х років. Він був людиною, не здатною на компроміси, яка завжди йшла шляхом правди і заплатила за це власним життям, людиною, яка з гідністю казала про себе: «...Голови гнути я не збирався, бодай що б там не було. За мною стояла Україна, мій пригноблений народ, за честь котрого я мушу обставати до загину».

Василь Семенович Стус (1938-1985) — великий український поет-класик, творчість і доля якого викликають щире захоплення та глибоку повагу. Трагічна, велична й вічна постать поета, що сам на сам змагався з несвободою і невіглаством, є певним уособленням усієї духовної історії нашого народу.

До збірки ввійшли твори Василя Стуса, що є золотим спадком вітчизняної літератури. Читач також має можливість ознайомитися з життєвим і творчим шляхом поета.
Видання адресоване широкому загалу шанувальників поетичного слова.

Заборонений, проте не зломлений
Непохитний та незламний. Оспіваний та заборонений. Справжній син свого народу й відчайдушний його захисник. Людина, що пережила стільки випробувань, які підточили б силу богів. Але не силу волі Василя Стуса. Відшліфований життєвими викликами, він став крицею перед буревієм лиха, проте зберіг м’якість серця та теплоту душі. Його могутнє слово крізь роки майорить прапором свободи і є маяком для тих, хто загубився на дорогах життя.
У цьому подарунковому виданні вміщено повний текст «Палімпсестів», який не перевидавався 21 рік. До книги ввійшли вибрані поезії та твори поета, ім’я якого не потьмяніє з роками. Бо писане воно вогняними літерами і палатиме крізь віки. Як і безсмертна душа та слово генія Василя Стуса.

У книзі представлена поезія Василя Стуса (1938—1985) — талановитого українського поета, критика, публіциста, перекладача, правозахисника, лауреата Державної премії ім. Т. Г. Шевченка (1993, посмертно). Вірші, створені В. Стусом у 1971—1977 роках, подано з паралельними перекладами російською відомої поетеси Марлени Рахліної, котрій якнайкраще вдалося передати інтонації і неповторні нюанси поезії видатного майстра слова.

Збірка «Свіча в свічаді», видана 1977 р. за кордоном видавництвом «Сучасність», стала другою книгою поезій, що вийшла з друку за життя поета (за сім років до того у Брюселі було видано збірку "Зимові дерева"). У цю книгу увійшли деякі з віршів із "Зимових дерев", про які сказано у вироку суду, що вони мають «наклепницький зміст» (зокрема, «Не можу я без посмішки Івана», «Звіром вити, горілку пити», «Отак живу: як мавпа серед мавп», «Балухаті мистецтвознавці!.», «Який це час?», «У Мар'їнці стоять кукурудзи» та інші). Разом з ними було включено п'ять з сорока двох віршів зі збірки "Веселий цвинтар", які поет відновив по пам'яті після того, як рукопис було відібрано, а також вірші, написані в ув'язненні, і переклади німецьких поетів — Рагеля Фарнгагена (1771 — 1833) та Райнера Марія Рільке (1875—1926).

Пропонуємо увазі читачів нову книжку із серії «Шістдесятники», а саме «Вибрані твори» Василя Стуса. Видання дозволяє скласти повне уявлення не лише про головні етапи творчої еволюції поета, а й демонструє перцепцію та інтерпретацію його творчості. Тут уперше в повному обсязі представлено магаданську версію збірки «Палімпсести», створену поетом у сел. Матросова Магаданської області в 1977-1979 рр. Окрім того, поетичний доробок В. Стуса репрезентовано вибраними віршами зі збірок «Круговерть», «Зимові дерева», «Веселий цвинтар», «Час творчості» та програними текстами різних періодів, що не увійшли до збірок. У книзі широко відображено епістолярну спадщину поета, головні критичні праці та публіцистичні виступи. Критичні роботи, присвячені творчості В. Стуса, охоплюють півстоліття: від замітки «Доброї путі» А. Малишка, який благословив поета на літературний шлях, до останніх критичних праць сучасних поетів — В. Гєрасимюка та О. Зараховича, написаних у 2011 р.