середа, 11 травня 2022 р.

                                 Відділ обслуговування юнацтва та дорослих читачів

 

Тематичний список  літератури  на тему :

« Син Подільської землі, співець її краси і слави»


Михайло Панасович Стельмах

( 110 років від дня народження)

 Михайло Панасович Стельмах народився  24 травня 1912р. у селі Дяківці Літинського району на Вінниччині в родині незаможного хлібороба.

Перша збірка поезій «Добрий ранок» виходить під редакцією А. Малишка 1941 року.

     Під час війни у Воронежі та Уфі вийшли під редакцією М. Рильського дві збірочки фронтових віршів Стельмаха «Провесінь» і «За ясні зорі» (1942), в 1943р. з'явилась надрукована в Уфі книжка оповідань «Березовий сік» під редакцією Ю. Яновського.

    1943 роком датується початок роботи над вимріяним ще до війни великим прозовим твором. Праця над ним тривала вісім років; частини твору «На нашій землі» (1949) та «Великі перелоги» (1951) створили в цілокупності (після кількох «проміжних» редакцій окремих частин) об'ємний роман-хроніку під назвою «Велика рідня».

1957р. — роман «Кров людська — не водиця», написаний до 40-річчя Великого Жовтня;

1959р. — роман «Хліб і сіль», який разом з обома попередніми епічними творами письменника був удостоєний Ленінської премії 1961р.;

1961р. — роман «Правда і кривда», несподіваний своєю публіцистичною «відкритістю»;

1969р. — роман «Дума про тебе».

    Останній роман — «Чотири броди» (1979, Державна премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка 1980р.), як і «Велика рідня» і «Дума про тебе», об'єктом зображення має українське село 30-х років і часів Великої Вітчизняної війни. Цей роман, який справедливо вважають творчим заповітом видатного письменника, складно і довго йшов до читача. Це пояснюється тим, що в ньому автор порушив заборонені тоді теми — голоду 1933 року.  Поетична творчість М. Стельмаха зменшується: після виходу збірок «Шляхи світання» (1953) та «Жито сили набирається» (1954) письменник обмежується упорядкуванням двох книг вибраного — «Поезії» (1958) і «Мак цвіте» (1968) — та виданням кількох книжечок для дітей.

    У 1957р. вийшла друком п'єса «Золота метелиця», яка поклала початок низці драматичних творів: «Кров людська — не водиця», 1958; «Правда і кривда», 1965; «Зачарований вітряк», 1966; «На Івана Купала (Дума про Морозенка)», 1966; «Кум королю», 1967; «Дума про любов», 1971.

        М. Стельмах — знаний далеко за межами нашої країни романіст, поет, драматург, повістяр («Над Черемошем», 1952; «Гуси-лебеді летять», 1964; «Щедрий вечір», 1967), вчений-фольклорист. Помер письменник 27 вересня 1983p.


      Шановні читачі пропонуємо вашій увазі ознайомитися з його творчістю детальніше.


    До книги вибраних творів класика української літератури М.Стельмаха (1912-1983) увійшли роман "Правда і кривда", повісті "Щедрий вечір", "Гуси-лебеді летять" та поезії.


Роман-хроніка Михайла Стельмаха «Велика рідня» оповідає про великі соціальні перетворення в житті радянського народу, про духовне зростання радянської людини - будівника нового соціалістичного суспільства.

Філософські роздуми і романтична окриленність героя, живописні картини побуту і пейзажі, написані з тонким почуттям природи, з любов'ю до рідної землі, розкривають глибокий ідейно-художній задум письменника.

У 1949 році вийшов перший великий роман М. Стельмаха — «На нашій землі», який автор визначив як першу книгу роману-хроніки. Твір про життя українського селянства після революції. В 1951 році він видає другу книгу цього роману — «Великі перелоги». Об'єднавши в один твір обидві частини, письменник дає назву романові «Велика рідня» (1951).

За цей роман в 1951 році Михайло Стельмах був удостоєний звання лауреата Державної премії.



   «Гуси-лебеді летять» Михайла Стельмаха — автобіографічна повість, присвячена спогадам дитинства. Головний герой повісті — сам автор, він з ніжністю згадує дитячі роки, матір, дідуся і лебедів, які щораз пролітали над хатою. Твір є обов’язковою частиною шкільної програми.


     У романі «Правда і кривда» автор показує українське село в останні роки війни та перше позоєнне літо, переборення хліборобами труднощів у відбудові народного господарства, а головне - одвічну боротьбу правди і кривди, добра і зла. Роман «Правда і кривда» викликав першу політичну дискусію в українському середовищі після погромів 1930-их років. Не дарма критик Іван Світличний відзначив, що Стельмах уперше: «прямо і відверто, без різного звичайного в таких випадках словесного туману, пише і про сирітські драми, і про занедбаність чи й зовсім відсутність демократії в колгоспах, і про податкові утиски, і про найбільше зло нашого часу - бюрократію, і про багато інших прикрих, але, на жаль, реальних речей, про які інші говорять пошепки і з оглядками Ілюстрації на окремих аркушах».





   Михайло Стельмах (1912—1983) — видатний український поет, прозаїк, драматург, публіцист, кіносценарист.
    У своєму романі «Чотири броди» він піднімає тему Голодомору 1933 року і репресій 1937-го, тому зрозуміло, Що цей твір довго не публікували. Роман Стельмаха — це своєрідний гімн красі і мудрості народу, його відданості рідній землі. Річка Дунай у цьому творі є символом людського життя, в якому письменник виділяє «чотири броди». Це образ з народної пісні, яку співає мати героя роману Данила Бондаренка. Першій брід — голубий, як небо, він символізує дитинство; другий — хмільний, неначе сон, брід кохання; третій — нескінченної роботи, а четвертий — онуків і прощання...

Запрошуємо до приємного читання.

Немає коментарів:

Дописати коментар